У результаті взаємодії світла з електронами металевого катоду частина електронів набуває енергії достатньої, щоб залишити його межі.

Фотони світла потрапляють на катод, проходячи крізь дротяну сітку, що виконує функцію анода. Щоб попередити вплив просторового заряду, електроди в генераторі розташовуються дуже близько один від одного. Теоретично можливий ККД, передбачений ще А. Ейнштейном та Г.Р. Герцом, становить близько 30%, а реальний ККД – не більше 0,2 %.

Строительный портал "Зодчество"