УХК Кремс (Кремс-на-Дунаї, Австрія) - Динамо (Полтава, Україна) - 25:26 (15:14)
21 лютого. Кремс-на-Дунаї. Палац спорту "Шпотрхаллє Кремс в Фрейтцейтпарку”. 570 глядачів.
Судді: Іван Башев, Георгій Добрєв (обидва - Болгарія)
Інспектор - Антонін Станек (Чехія).
УХК Кремс: Бернхард Біндер (Вольфганг Фільцвайсер), Бернхард Грабнер, Івіца Бєлаш (закинув 5 м’ячів), Павел Грачовек (6), Ібіш Такі (2), Крістоф Візварі (1), Тобіас Шопф (3), Патрік Лахманн (5), Крістоф Свобода, Георг Халупа (1), Петер Марек (1), Радош Пєшич, Вернер Лінт (1), Геральд Зайнер.
Головний тренер - Штефан Жілагі.
Тренер - Лайош Пановіч.
Динамо: Богдан Панченко (Михайло Дайментов), Ігор Крилов (1), Тимур Луценко (1), Дмитро Горський (2), Євген Чепеляга (1), Андрій Стариков (5), Сергій Паламар (1), Павло Бацман, Сергій Коваленко (5), Сергій Румянцев (4), Ігор Бондал (5), Едуард Яковенко (1).
Головний тренер - Олексій Попович.
Тренер - Андрій Мороз.
Перший матч - 32:26.
Загальний рахунок двох матчів - 57:52 на користь "УХК Кремс”.

ЇХАЛИ ПЕРЕМАГАТИ, А НЕ «ТАНЦЮВАТИ» ВІДЕНСЬКИЙ ВАЛЬС
Після першого матчу в Полтаві, який динамівці програли з дефіцитом у 6 м’ячів, усі наші земляки, свідки тієї поразки, - керівництво команди, тренери, гравці, уболівальники, звісно, були вкрай засмучені. Але ця засмученість не мала нічого спільного з безпорадною розгубленістю. Всі розуміли, що результат першого матчу - явно не по грі. Бо якби тоді рівень суддівської об’єктивності був би ближчим до суворої реальності, то й результат гри був би дещо іншим. Одним словом, ні наші гандболісти, ні уболівальники не вважали себе програвшою стороною. Усі вірили, що "Динамо” - не слабкіше за австрійську команду. І усвідомлення цього виявилося найкращим професійним подразником для полтавських гандболістів.
Після програного матчу в рідних стінах, коли одразу після гри тренери і гравці "Динамо” у роздягальні подивилися один одному в очі, то всі вони зрозуміли без зайвих слів, що в Австрію треба їхати за перемогою, а не для того, щоб там "танцювати” віденський вальс у повільному темпі. Вже тоді кожен гравець "Динамо” дав клятву самому собі - зробити для перемоги все можливе, а якщо буде треба - то й не можливе, навіть якщо для цього потрібно буде вилізти зі шкіри або лягти кістками.

ВЗЯТТЯ КРЕМСА
Друга гра перетворилася на еталон динамівської непоступливості і гандбольної відваги. Полтавці, без перебільшення, здійснили справжній спортивний подвиг. Один із сивочолих австрійських уболівальників навіть провів таку історичну паралель, сказавши, що в минулому наших відважних земляків нагороджували військовою медаллю "За узяття Відня”, а нинішніх гравців полтавської команди слід нагородити спортивною медаллю "За узяття Кремса”! І це була найвища подяка за фантастичну і драматичну перемогу, на олтар якої було покладено всі сили і всю майстерність.
Вже з перших хвилин гри австрійці зрозуміли, що цього разу динамівці націлені виключно на перемогу. Захист полтавців діяв набагато злагодженіше, ніж у першій зустрічі. Тож на ігровому майданчику розпочалася справжня "заруба”, в якій сценарій пішов за схемою - м’яч у м’яч.
На 7-й хвилині нічия - 5:5. На 18-й - "УХК Кремс” виходить вперед - 11:10. Перший тайм також закінчується з перевагою австрійців в один м’яч - 15:14. До перерви захист полтавців зумів частково розколоти командні ігрові зв’язки суперників в атаці. Натомість у нападі динамівці діяли досить прагматично. Принаймні майже всі атаки, які після злагоджених командних дій "наближалися” до логічної результативної розв’язки, були завершені полтавцями саме влучними кидками.

«ДРУГЕ ДИХАННЯ» У ДРУГОМУ ТАЙМІ
З початком другого тайму австрійські уболівальники голосно вимагають від своїх гравців більш радикальних дій. І господарі майданчика значно активізують свої зусилля. У цей період полтавці намагаються також не збавляти обертів, але їм не вдається стримувати найдосвідченіших гравців суперників - Грачовека, Лахманна і Бєлаша. Зусиллями цих трьох лідерів господарі майданчика йдуть у солідний відрив: на 48-й хвилині гри "УХК Кремс” уже має перевагу у 6(!) м’ячів - 23:17. Саме у цей критичний момент у полтавців відкривається "друге дихання”. Протягом наступних шести хвилин динамівці відіграють одразу 5 "сухих” м’ячів. У цей період відзначаються результативними атаками лідери "Динамо”: Бондал, Коваленко, Стариков. Рахунок скорочується до мінімуму - 23:22 на користь австрійців. Залишається грати ще 6 хвилин. За 3 хвилини до кінця матчу табло висвічує нічию - 24:24. Полтавці впіймали справжній кураж. За блиском їхніх очей видно, що підопічні головного тренера Олексія Поповича горять бажанням поставити яскраву переможну крапку. Дві заключні шалені за швидкістю і динамізмом атаки наших земляків призводять до двох влучних кидків. А це вже не тільки проста переможна крапка, а великий переможний знак оклику! Фінальна сирена засвідчує виграш полтавського "Динамо” - 26:25. У Палаці спорту - суцільна тиша. Австрійські уболівальники не аплодують, вони лише мовчки встають зі своїх місць, знімають свої традиційні тірольські капелюхи з пір’їнами і вклоняють голови перед командою полтавського "Динамо”.

ДАЙ, БОЖЕ, НЕ ВОСТАННЄ!
Отже, гандболісти Полтави завершили свою участь у цьогорічному європейському турнірі Кубка Виклику на мажорній ноті - перемогою, яка, на жаль, не змогла вивести наших земляків до чвертьфіналу. Підсумок європейського дебюту спонукає до певних висновків. І головним висновком є те, що успішно виступати на міжнародній арені таки можна. Але для цього треба мати більш збалансований склад команди, в якому буде більша кількість рівноцінних за ігровою майстерністю гравців. Щоб гравці так званого "другого плану” ні в чому не поступалися лідерам команди, а навпаки, могли повною мірою взяти гру на себе у найвідповідальніший момент.
Тож хочеться вірити, що цьогорічний виступ полтавців у єврокубках буде не останнім, а лише - стартовим. І в майбутньому наші земляки зможуть презентувати Україну не лише у Кубку Виклику, а й інших континентальних гандбольних турнірах, наприклад, Кубку володарів кубків, або Кубку ЄГФ.

БУДЕМО ЧЕКАТИ ПЕРЕМОГ У ПОЛТАВІ!
Нагадаємо нашим читачам підсумки виступів полтавського "Динамо” у цьогорічному євросезоні. У ньому зіграно 4 матчі, в яких здобуто дві перемоги над "Вікторією-Регією” (Мінськ, Білорусь) - 30:27 і "УХК Кремс” (Кремс-на-Дунаї, Австрія) - 26:25. Також полтавці зазнали двох поразок від тих же "Вікторії-Регії” - 23:26 і "УХК Кремс” - 26:32.
Та найприкріше те, що обидві єврокубкові перемоги динамівці здобули не в рідній Полтаві, а на чужих полях, в інших країнах. Тож наші земляки-уболівальники також вірять, що прийде ще той час, коли динамівці будуть здобувати яскраві перемоги в матчах європейських турнірів, які будуть гратися саме в Полтаві.
У ворота суперників у Кубку Виклику динамівці закинули 105 м’ячів. Їхніми авторами були десять полтавських гандболістів: Коваленко - 24, Бондал - 22, Стариков - 16, Горський, Румянцев - по 11, Крилов - 8, Луценко - 6, Паламар - 4, Яковенко - 2, Чепеляга - 1.

ХТО ПРОЙШОВ ДО ЧВЕРТЬФІНАЛУ?
В інших містах Європи також відбулися повторні матчі 1/8 фіналу Кубка Виклику, за підсумками яких визначилися чвертьфіналісти цього престижного єврокубкового турніру, яких виділено жирним шрифтом:
ПАОК (Салоніки, Греція) - "Дедеман” (Бакеу, Румунія) - 28:31, 31:29, "Бешикташ” (Стамбул, Туреччина) - ХІТ (Іннсбрук, Австрія) - 25:26, 25:24, "УКМ Спорт” (Ресіта, Румунія) - "Вардар” (Скоп’є, Македонія) - 31:20, 32:26, "Будучность” (Подгориця, Чорногорія) - "Марітіму” (Мадейра, Португалія) - 30:26, 31:28, СКІФ (Краснодар, Росія) - "БСВ Мурі” (Берн, Швейцарія) - 33:35, 31:29, "Пролетер-Нафтагаз” (Зреньянін, Сербія) - "Добруджа” (Добрич, Болгарія) - 33:19, 26:31, "Ліберті” (Сан-Бернардо, Португалія) - КСУ (Сучава, Румунія) - 29:34, 27:28.
Чвертьфінальні поєдинки турніру пройдуть у березні.